У ході виконання цього завдання дитина теж буде доповнювати буквений ряд, перетворюючи його на повноцінне слово. Але цього разу візуальний компонент вправи буде використано як додаткову підказку. На екрані перед дитиною міститься картинка, яка описує певну ситуацію. Наприклад, це може бути хлопчик, який спить в день. Малюнок підписано словом, яке з ним повʼязане і називає один з обʼєктів, зображених на ілюстрації. Учень аналізує малюнок і розуміє, що це за слово. Без підказки зрозуміти це важко, адже слово є неповним – у ньому бракує однієї з літер, і без неї воно перетворюється на звичайний набір букв. Коли дитина вписує у порожню клітинку потрібну літеру, то проходить на наступний етап. Дуже важливий момент: у цій вправі дитина вже не вибирає потрібну літеру з-поміж кількох варіантів. Натомість учень сам згадує потрібне слово, сам вписує правильну букву. Це дуже важливо, адже такий формат подання інформації означає новий крок на шляху до оволодіння літерами. Ілюстрація тут не тільки підказує, а й збиває, адже кожен малюнок міститься не один, а кілька елементів, тож дитина має правильно визначити, який з них називає слово під ілюстрацією.
Учень/учениця вміє друкувати великі та маленькі літери
Учень/учениця розуміє як позначається м’якість приголосних звуків.
Учень/учениця впізнає і розрізнює слова – назви предметів, ознак, дій; ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки; вибирає з-поміж 2-3 слів те, якому відповідає тлумачення, вживає та розуміє лексичні конструкції різної складності.