У ході виконання попереднього завдання дитина вчилася самотужки будувати звукову модель слова за певними схемами. Умовні позначки, які мали вигляд смайликів квадратної форми, позначали звуки певного виду, наприклад, жовтий смайлик означав мʼякий приголосний звук, а синій – твердий. Цього разу дитина буде використовувати ці ж символи для цікавої та корисної гри, котра закріпить знання звуків та вміння їх диференціювати. На екрані перед дитиною міститься дві «хатки» для двох тварин. Вони дуже схожі, хоча тваринки, які там живуть, абсолютно різні. Наприклад, два подібні дупла, проте в одному живе білочка, а в іншому – сова. Розселити їх треба правильно. Кожне дупло підписано, але не словами, котрі складаються з літер, а названими вище умовними позначками. Учень має розшифрувати їх. Спершу дитина згадує назву цих звірят, після чого, розуміючи значення смайликів, переміщує кожного з них до своєї домівки. Кількість символів теж є підказкою, адже один символ – це один звук, тож не тільки характер звучання елементів слова, а й їхнє число може підказати дитині те, яка з домівок якій тваринці належить. Коли учень робить свій вибір, то проходить на наступний етап цієї гри – до нової пари домівок і нової пари тварин. Саме використання цих образів, а також багата палітра візуальних деталей, перетворює це завдання на справжню гру, де мовні навички є лише інструментом, а не метою.
Учень/учениця розрізняє мовні і немовні звуки, знає, що слова складаються зі звуків, що звуки на письмі позначаються буквами, усвідомлює зміну значення слова у результаті заміни одного зі звуків.
Учень/учениця розрізняє на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення; встановлює їхню кількість; виявляє зайві та відповідні зазначеним прикметам.