Опис завдання
Вправа «Куди потрапить герой» допоможе тобі навчитися уважно читати інструкцію та правильно розуміти слова-напрямки. На полі є клітинки, а герой (пугач) стрибає за підказкою: на 1 клітинку вгору і на 2 клітинки ліворуч. Твоє завдання — подумки виконати ці кроки й визначити, до якого предмета він потрапить.
Такі завдання добре тренують орієнтування на сітці та вміння діяти за правилом. Ти вчишся не поспішати, рахувати клітинки й перевіряти себе. А ще це корисно для уроків української мови, бо ти закріплюєш слова, які називають напрям руху: «вгору», «ліворуч», «праворуч», «вниз». Це слова, які відповідають на запитання «куди?» і допомагають точно описати, куди рухається герой.
Батькам і вчителям ця вправа стане у пригоді як коротке тренування уважності та просторового мислення. Дитина працює з простими інструкціями, вчиться рахувати кроки по клітинках і робити висновок: де опиниться герой після стрибків. Завдання можна виконувати самостійно або разом, проговорюючи кожен крок уголос.
- Розвиває уважність і вміння діяти за інструкцією.
- Тренує орієнтування «вгору/вниз/ліворуч/праворуч» на клітинному полі.
- Закріплює слова-напрямки в українській мові та запитання «куди?».
- Підтримує навички лічби в межах кількох кроків і самоперевірки.
Спробуй виконати маршрут повільно: спочатку один крок вгору, потім два кроки ліворуч. Порахуй клітинки точно, і ти легко знайдеш правильний предмет. Це маленька вправа, яка щодня робить тебе уважнішим і впевненішим у навчанні.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця розрізняє слова за категоріями та зрозуміє їхнє лексичне значення; співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами; визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням; розрізняє відтінки лексичного значення слів (наприклад, великий - гігантський).
Учень/учениця виділяє в предметах, мовних одиницях (звуках, складах, словах, реченнях) певні характерні ознаки; порівнює предмети, мовні одиниці; знаходить у предметах, мовних одиницях одного рівня однакові, схожі і різні ознаки; вилучає «зайвий» із групи об’єднаних за певною ознакою об’єктів.
Учень/учениця виконує певні дії на основі прослуховування чи читання слів та фраз.