Меблі в наших кімнатах

Починати розширювати словниковий запас треба з двох типів тем. Перший – це ті теми, які дитині дуже подобаються та викликають в неї живий інтерес. Наприклад, тварини та мандри. Другий вид – це теми, що стосуються дитячого життя, оточення, побуту учня. Слова, що називають предмети, які дитину оточують щодня, вивчити значно простіше, ніж будь-які інші. Саме звичка та інтерес – ось два головні каталізатори для памʼяті дитини. У ході виконання цього завдання учень тренуватиметься у вивченні меблів. Учень щодня заходить до вітальні, читає або грає за компʼютером у себе в кімнаті, тож і бачить він різні меблі відповідно щодня. Проте не завжди знає їхню назву. Ця вправа виправляє це. На екрані перед дитиною міститься зображення кімнати – іншої для кожного етапу вправи. На малюнку зображено немало обʼєктів, які сильно відрізняються між собою. Важливо, що, рухаючись між рівнями завдання, дитина зрозуміє: різні предмети іноді належать до однієї категорії навіть попри розбіжності у вигляді – аби тільки за головними критеріями вони співпадали. Наприклад, килим може бути з візерунком або однокольоровим – але обидва варіанти залишаються килимами. Отже, у завданні називається обʼєкт, який знаходиться на ілюстрації, а також вказівка про те, що треба з ним робити. Коли дитина знайде цей обʼєкт і виконає ці дії, то пройде на наступний етап, де треба буде зробити щось інше вже з новим обʼєктом. Зміна інтерʼєру гарантує, що малюнок приверне увагу дитини, а велика кількість деталей стимулюватиме уважність та концентрацію. Важливо, що, виконуючи це завдання, дитина не тільки розширює словниковий запас, вивчаючи та повторюючи назву меблів, а й звикає працювати з назвами, які мають вигляд словосполучень, а не поодиноких слів.