Прикметник – самостійна частина мови, яка означає якість предмета та відповідає на питання «який?», «яка?», «яке?» та «які?». У прикметників, які, як зазначено вище, є самостійними словами, є своє лексичне та граматичне значення. Оскільки вони відносяться до іменних частин мови (бо характеризують та описують саме іменники), то й граматичні категорії вони мають відповідні: рід, число, відмінок. При цьому виражаються вони в інших частинах слова, ніж у випадку з іменником, а також діляться на свої розряди. Прикметники бувають якісними, відносними та присвійними, адже вони відповідають також на питання «чий?». Але все це – досить великий обʼєм інформації, і щоб бути готовим її сприйняти, учню треба почати з того, щоб звикнути до прикметників та навчитись визначати їх. Цьому й присвячено цю вправу, яка є першою у підрозділі завдань, що присвячені вивченню даної частини мови. Тематичне коло теж окреслено – дитина працюватиме в рамках тематики сезонів року. На екрані перед учнем міститься зображення однієї з пір року. Вона, ця пора, називається прямо, а також супроводжується певними додатковими ілюстраціями для підсилення образу. Під малюнком і назвою сезону міститься кілька варіантів прикметників. Дитина вибирає той, який відповідає за сенсом сезону. Всі прикметники узгоджуються з іменником-назвою пори року правильно, тож єдиний спосіб зробити правильний вибір – лексичне співвідношення, адже граматичні категорії тут не допоможуть. Малюнки виступають в якості підказки, адже те, що зображено на них, вказано і прикметником.
Учень/учениця використовує загальновживані та присвійні прикметники.
Учень/учениця впізнає і розрізнює слова – назви предметів, ознак, дій; ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки; вибирає з-поміж 2-3 слів те, якому відповідає тлумачення, вживає та розуміє лексичні конструкції різної складності.
Учень/учениця розрізняє слова за категоріями та зрозуміє їхнє лексичне значення; співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами; визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням; розрізняє відтінки лексичного значення слів (наприклад, великий - гігантський).