При вивченні дієслова все починається з лексичного значення. Граматичних категорій у цієї частини мови досить багато, і всі вони так чи інакше повʼязані зі значенням, тож саме з нього і треба починати. Дитина до цього часу звикла сприймати окремо саме слова, які називають або позначають обʼєкти, явища та їх характеристики (якість, число, належність тощо), а тепер учню доведеться дивитись на ситуацію з перспективи описаної в ній дії. У ході виконання цього завдання дитині доведеться ще й підбирати влучше дієслово. На екрані перед учнем міститься малюнок. Він досить деталізований і зображує ситуацію, в якій персонаж виконує ту чи іншу дію. На кожному рівні завдання малюнок новий. Під ілюстрацією є речення, в якому пропущеним є дієслово – те слово, яке описує, тобто називає ту дію, яка виконується. Дитина вивчає малюнок з точки зору дії. З-поміж варіантів дієслів, які є під ілюстрацією, дитині залишається просто вибрати правильний. Коли учень перенесе відповідне слово на своє місце, то пройде на наступний етап завдання, де буде не тільки інша ілюстрація, а й нові варіанти. Це завдання, як і попереднє, не тільки тренує дитину у роботі з дієсловами, а й привчає звертати увагу саме на них, виділяти їх з ряду слів для подальшої праці. Це вміння знадобиться у майбутньому, тож завдання можна вважати підготовчим. А різноманіття візуального ряду має зацікавити дитину у дієсловах ще більше. З іншого боку, велика кількість дієслів збільшує активний словниковий запас дитини.
Учень/учениця використовує загальновживані іменники, власні назви (з великої літери); вживає іменники в одині та множині та вміє складати з ними різні синтаксичні конструкції (словосполучення, речення).
Учень/учениця доцільно вживає дієслова, щоб передати події минулого, теперішнього чи майбутнього.
Учень/учениця впізнає і розрізнює слова – назви предметів, ознак, дій; ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки; вибирає з-поміж 2-3 слів те, якому відповідає тлумачення, вживає та розуміє лексичні конструкції різної складності.
Учень/учениця використовує зміну закінчень у слові, щоб утворити множину іменника, узгодити між собою слова в словосполученнях і реченнях.
Учень/учениця узгоджує слова у словосполученнях згідно з мовними нормами.
Учень/учениця розрізняє слова за категоріями та зрозуміє їхнє лексичне значення; співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами; визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням; розрізняє відтінки лексичного значення слів (наприклад, великий - гігантський).