Число – одна з граматичних категорій, яка властива іменним частинам мови. За виключенням кількох особливих випадків, більшість обʼєктів можуть бути в однині, тобто представлені в одному екземплярі, або у множині. Цікаво, що з точки зору української мови, якщо предметів більше, ніж один, то скільки їх конкретно – неважливо. Між собою відрізняються тільки дві форми: однина і множина, причому остання виражає будь-яку кількість, окрім одиниці. У ході виконання цього завдання дитина буде знайомитись з поняттям числа та на практиці тренуватись його застосовувати. На екрані перед дитиною міститься набір обʼєктів, які між собою сюжетно повʼязані. Наприклад, окремо одна стріла, окремо – пара стріл та мішень. Поряд також зображено персонажа, який не відіграє ніякої ролі у самому виконанні вправи, але є досить важливим для сюжетного звʼязку між обʼєктами, наприклад, для описаного вище набору є лис-лучник, що нагадує Робіна Гуда з відомого мультфільму. Завдяки таким персонажам, новим, як і обʼєкти для опрацювання, для кожного наступного етапу, вправа має певну сюжетну та ідейну цілісність, завдяки чому легше сприймається дитиною. Всі обʼєкти підписано згідно з числом, але малюнки і підписи не підходять одне до одного. Завдання, яке ставиться перед дитиною, полягає у тому, щоб перемістити малюнки до своїх підписів. Оскільки на двох з них зображено однакові речі, але в різній кількості, дитина має особливу увагу звернути саме на ті слова, що використовуються для опису цих обʼєктів. Вони відрізнятимуться мінімально, і учень має зрозуміти, як саме число відображається на структурі слова.
Учень/учениця використовує загальновживані іменники, власні назви (з великої літери); вживає іменники в одині та множині та вміє складати з ними різні синтаксичні конструкції (словосполучення, речення).
Учень/учениця впізнає і розрізнює слова – назви предметів, ознак, дій; ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки; вибирає з-поміж 2-3 слів те, якому відповідає тлумачення, вживає та розуміє лексичні конструкції різної складності.
Учень/учениця використовує зміну закінчень у слові, щоб утворити множину іменника, узгодити між собою слова в словосполученнях і реченнях.
Учень/учениця розрізняє слова за категоріями та зрозуміє їхнє лексичне значення; співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами; визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням; розрізняє відтінки лексичного значення слів (наприклад, великий - гігантський).