Особових займенників небагато – всього четверо: «він», «вона», «воно» і «вони». Перші три використовуються для позначення предметів за їхнім родом (граматично кожен іменник української мови має рід, не обовʼязково тільки ті, які називають живих істот), а останній позначає предмети у множні. При цьому займенники не називають обʼєкти, які позначають, тож слово «він» підходить для того, щоб замінити будь-яке слово чоловічого роду. У ході виконання цього завдання дитина навчиться розрізняти займенники і разом з цим – краще зрозуміти граматичну категорію роду. На екрані перед учнем на кожному етапі вправи міститься зображення предметного ряду. Обʼєкти в ньому абсолютно різні. Це можуть бути і живі істоти, і неживі предмети. Всі малюнки яскраві, деталізовані та якісні достатньо, аби дитина легко впізнала той обʼєкт, який зображується на екрані. Під кожним малюнком міститься також і звукова кнопка, натиснувши на яку учень почує відповідний іменник, який використовується для називання слова. Завдання, яке ставиться перед учнем, полягає у тому, щоб розмістити четвірку вказаних вище займенників під тими словами, які їм підходять. Для цього учень має добре розуміти категорію роду, те, яка вона визначається для іменників. Також важливим є розуміння категорії числа. Коли учень розміщує займенники під відповідними малюнками, то проходить на наступний етап, де ілюстрації будуть вже інші, хоча механіка виконання вправи залишається такою ж самою. Завдяки цьому завданню учень зрозуміє та запамʼятає принцип підбору особових займенників до будь-якого іменника, що буде корисним у розмові.
Учень/учениця використовує загальновживані іменники, власні назви (з великої літери); вживає іменники в одині та множині та вміє складати з ними різні синтаксичні конструкції (словосполучення, речення).
Учень/учениця використовує особові, присвійні та неозначені займенники.
Учень/учениця впізнає і розрізнює слова – назви предметів, ознак, дій; ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки; вибирає з-поміж 2-3 слів те, якому відповідає тлумачення, вживає та розуміє лексичні конструкції різної складності.
Учень/учениця використовує зміну закінчень у слові, щоб утворити множину іменника, узгодити між собою слова в словосполученнях і реченнях.