Опис завдання
Слова, які використовують люди для спілкування, мають лексичне значення, тобто те, що, власне, має на увазі людина, коли промовляє це слово під час розмови. Але складові елементи слова (тобто звуки і букви, а також склади – як елементи більш високого порядку) мають знаходитись у правильній послідовності відносно одне одного для того, щоб слово дійсно мало своє значення. У ході виконання цього завдання дитина буде розташовувати склади слова так, як треба для того, щоб відновити слово. На екрані перед дитиною міститься зображення з кількома складами, що знаходяться у хаотичному порядку. Вони змішані, а відтак – не зрозуміло, що за слово зображено. Проте на екрані також є малюнок, який відображає названий предмет. Отже, дитина має здогадатись, що за слово зашифровано у наборі складів, після чого їх залишається просто поміняти місцями правильним чином. Коли дитина це зробить, то пройде на наступний етап завдання – до нового аналогічного слова. Те, що підказка надається у вигляді малюнка, додає вправі більшого ігрового акценту, але головне в ній те, що завдяки постійному опрацюванню складів різних слів дитина, рухаючись з рівня на рівень, навчиться набагато більш вільно працювати зі словами і впізнавати їх майже на інтуїтивному рівні.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця використовує загальновживані іменники, власні назви (з великої літери); вживає іменники в одині та множині та вміє складати з ними різні синтаксичні конструкції (словосполучення, речення).
Учень/учениця поділяє на склади слова з двох – трьох складів, поєднує окремі звуки (2-4) у склад відповідної структури.
Учень/учениця впізнає і розрізнює слова – назви предметів, ознак, дій; ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки; вибирає з-поміж 2-3 слів те, якому відповідає тлумачення, вживає та розуміє лексичні конструкції різної складності.
