Наголос – явище фонетичне, яке на письмі виражається у досить рідкісних випадках. Наголос ставиться у вигляді косої риски над наголошеним голосним. Зазвичай це роблять тільки у кількох випадках. Перший – коли треба позначити, який саме наголос у слові. Здебільшого це робиться з академічними цілями, наприклад, при вивченні нових слів. Також наголос ставиться тоді, коли ціле слово треба особливо виділити у фразі. І, нарешті, наголос ставиться, якщо є два слова, що пишуться однаково, і відрізняються тільки тим, що у них різні склади є наголошеними. У ході виконання цього завдання дитина буде сама ставити наголос. На екрані на кожному етапі перед учнем міститься зображення нового слова. Це слово називає якусь звичну річ, котру дитина вже десь бачила або навіть сама працювала з нею. Тож звучання даного слова не є чимось незвичним для учня, хоча про всяк випадок на екрані поряд зі словом є й малюнок, на якому зображено названий обʼєкт. Також є кнопка, натиснувши на яку дитина почує правильний спосіб вимови даного слова. Завдання, яке ставиться перед дитиною, полягає у тому, щоб поставити косу риску наголосу саме над тим голосним звуком, який вимовляється довше, ніж всі інші. Коли учень це зробить, то пройде на наступний етап завдання, де наголос треба буде поставити над іншим словом. Завдяки цій вправі учень не тільки навчиться наголошувати потрібні голосні самостійно, а й краще запамʼятає правильну вимову деяких слів, що знадобиться йому у повсякденному житті.
Учень/учениця використовує загальновживані іменники, власні назви (з великої літери); вживає іменники в одині та множині та вміє складати з ними різні синтаксичні конструкції (словосполучення, речення).
Учень/учениця визначає наголос у дво-, трискладових словах.
Учень/учениця впізнає і розрізнює слова – назви предметів, ознак, дій; ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки; вибирає з-поміж 2-3 слів те, якому відповідає тлумачення, вживає та розуміє лексичні конструкції різної складності.