Коли учень вже має досить істотний досвід у опрацюванні тої чи іншої теми, завдання, які їй присвячені, варто урізноманітнити діями, котрі треба виконати як би паралельно основній тематиці. У ході виконання цієї вправи учень буде і опрацьовувати дієслова з точки зору їхньої граматичної категорії часу, і водночас з цим – відгадувати казки. На екрані перед учнем міститься уривочок з казки – іншої для кожного наступного етапу завдання. Цей уривочок зовсім невеликий, буквально одне-єдине речення, але досить характерне, щоб учень легко відгадав, до якої казки воно належить. Варіанти є під цим реченням. Також уривок супроводжується ілюстрацією, на якій зображено героїв цієї чарівної історії. Малюнки можуть служити додатковою підказкою для дитини. Але вибрати казку, які належить уривок, є не єдиним завданням. У реченні є також дієслово. А в завданні, яке сформульовано зверху, над уривком, вказано, на яке питання має відповідати це дієслово. Власне, воно буде в реченні тільки одне, тож для того, щоб виконати цю частину вправи, учню треба просто знайти його у фразі з казки. Але зробивши це, дитина неодмінно задасть те питання, яке вказано у завданні, завдяки чому зрозуміє, який час має надане дієслово. Коли учень вибирає варіант казки та потрібне дієслово, то проходить на наступний етап, де ці ж дії треба буде виконати вже з іншим уривком нової історії. Завдяки такому різноманіттю учень навчиться працювати з часом дієслова, не особливо на ньому концентруючись, легко. А це зробить його навички більш автоматичними і впевненими.
Учень/учениця доцільно вживає дієслова, щоб передати події минулого, теперішнього чи майбутнього.
Учень/учениця створює та поширює різними частинами мови розповідні, питальні, спонукальні та окличні речення.
Учень/учениця впізнає і розрізнює слова – назви предметів, ознак, дій; ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки; вибирає з-поміж 2-3 слів те, якому відповідає тлумачення, вживає та розуміє лексичні конструкції різної складності.
Учень/учениця визначає кількість слів у реченні з 1-4 слів, складає прості речення (до 5 слів), у тому числі зі службовими частинами мови.
Учень/учениця виділяє в предметах, мовних одиницях (звуках, складах, словах, реченнях) певні характерні ознаки; порівнює предмети, мовні одиниці; знаходить у предметах, мовних одиницях одного рівня однакові, схожі і різні ознаки; вилучає «зайвий» із групи об’єднаних за певною ознакою об’єктів.