Коли учень вже ознайомився з головними правилами застосування слів, вже вміє розрізняти різні частини мови на базовому рівні, залишається тільки опрацювати словниковий запас, тобто ту кількість слів, яку дитина знає та може нею користуватись у щоденному спілкуванні. Цьому й присвячено дане завдання. На екрані перед учнем міститься малюнок, що містить досить велику кількість елементів. Малюнок виповнено стильно та яскраво, що нагадує дитячу книжку казок і робить завдання більш подібним до цікавої гри, ніж до звичного елементу навчальної програми. Малюнок багатоелементний, але треба знайти та виділити тільки одну деталь. Яку саме? Над ілюстрацією є питання, в якому описується те, що треба знайти. Учень читає це питання. Коли учень зрозуміє, про що йде мова у ньому, то залишається тільки знайти відповідний обʼєкт. Коли учень зробить це, то пройде на наступний етап, до нового питання і відповідно нового малюнку. Проте треба не просто знайти та виділити малюнок. Цього разу дитина має сама згадати назву цього обʼкєта, літери, які потрібні для цього слова, адже у порожню ділянку під малюнком учень має сам вписати розгадку на питання. Це перше завдання, в якому дитина має вписати не окремий символ, цифровий чи буквений, а ціле слово. Це в свою чергу вимагає вже досить високого рівня роботи з літерами.
Учень/учениця використовує загальновживані іменники, власні назви (з великої літери); вживає іменники в одині та множині та вміє складати з ними різні синтаксичні конструкції (словосполучення, речення).
Учень/учениця впізнає і розрізнює слова – назви предметів, ознак, дій; ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки; вибирає з-поміж 2-3 слів те, якому відповідає тлумачення, вживає та розуміє лексичні конструкції різної складності.
Учень/учениця читає і друкує слова по літерах, спираючись на знання з фонетики та орфографії.