Одна з особливих якостей зовнішності – це колір. Його описання є досить важливим для того, щоб скласти уявлення про предмет, тому у живому діалозі кольору відводиться не остання увага. При цьому описується колір здебільшого за допомогою прикметників. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься розпізнавати колір обʼєктів, не забуваючи про граматичні форми прикметників. На екрані перед учнем міститься зображення обʼєкта – нового для кожного наступного етапу вправи. Під малюнком порожні клітинки. Дитина дивиться на ілюстрацію, після чого має надрукувати правильно відповідь, враховуючи рід зображеного предмета чи об'єкта. Слова, які називають колір, відносяться до того розряду прикметників, які узгоджуються з описуваними ними іменниками за родом та числом. Дитина має звернути увагу на те, що слова, які позначають колір і, зокрема, пасуюче слово, яке треба вибрати, дійсно співпадають з іменником за всіма граматичними категоріями. Коли дитина друкує слово, то проходить на наступний етап завдання. Завдяки цій вправі учень не тільки тренується працювати з прикметниками, не тільки вчиться розпізнавати кольори, а й повʼязує форму прикметника з родом іменника та його числом. Завдяки цьому дитина запамʼятає, які саме закінчення має прикметник в залежності від форми, яку має прийняти для узгодження з новим словом.
Учень/учениця використовує загальновживані та присвійні прикметники.
Учень/учениця впізнає і розрізнює слова – назви предметів, ознак, дій; ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки; вибирає з-поміж 2-3 слів те, якому відповідає тлумачення, вживає та розуміє лексичні конструкції різної складності.
Учень/учениця читає і друкує слова по літерах, спираючись на знання з фонетики та орфографії.