Досі дитина вивчала слова, що належать до групи частин мови, яка називається іменною. Але окрім них у мові є й інша велика група – дієслівні частини мови, які мають відношення до опису дії та ознак дії. До цієї групи входять дієслово та прислівник. Перша з названих частин мови є головною, і у мові відіграє одну з панівних ролей разом з іменником. Якщо іменник називає обʼєкт або особу, яка виконує певну дію, то що це за дія, називає саме дієслово. Роль цієї частини мови важко переоцінити, тому різноманіття її форм та видів теж є досить великим. У ході виконання цього завдання дитина познайомиться з дієсловом як з розрядом слів, які треба виділяти з-поміж інших. На екрані перед дитиною міститься ряд малюнків. Кожна ілюстрація зображує певну дію. Хоча там є персонажі та різноманітні деталі, смисловий акцент робиться саме на тому, що відбувається на кожному конкретному малюнку. Їх описує кілька слів, які знаходяться під ілюстраціями. Проте вони розміщені в неправильному порядку. Завдання, яке ставиться перед дитиною, полягає у тому, щоб перемістити малюнки відповідно до дієслів, що описують зображену ситуацію. Коли дитина це робить, то проходить на наступний етап завдання, де треба буде виконати дії аналогічного характеру з новими ілюстраціями. Ця вправа може здатися досить легкою, і це, певною мірою, так і є. Проте її ціль – дати дитині можливість зробити перший крок на шляху до вивчення дієслів. Досі учень дивився на будь-яку ситуацію з точки зору обʼєктів, які в ній беруть участь, і це перший раз, коли дитина цілеспрямовано концентрується не на героях, а на діях.
Учень/учениця доцільно вживає дієслова, щоб передати події минулого, теперішнього чи майбутнього.
Учень/учениця впізнає і розрізнює слова – назви предметів, ознак, дій; ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки; вибирає з-поміж 2-3 слів те, якому відповідає тлумачення, вживає та розуміє лексичні конструкції різної складності.