Вибираємо питальне реченя

Якщо спонукальні речення мають на меті переконати співрозмовника щось зробити, а окличне (яке може бути спонукальним чи ні – це ситуативно) звертає увагу на повідомлення, то питальне теж використовується саме в діалогах, але з іншою метою. Замість того, щоб повідомляти про щось, це речення навпаки виражає питання. Цікаво, що питальні речення можуть мати зовсім різні форми, досить конкретно окреслюючи теми, стосовно яких потрібна інформація, або задаючи зовсім загальні питання до співрозмовника того, хто цими реченнями користується. Особливістю питальних речень є особливий порядок слів та питальна інтонація, характерна саме для цього типу граматичних конструкцій. Але головною ознакою цих речень є дещо інше, а саме – питальний знак на кінці. Він є головним характерним символом саме цього типу конструкцій, і є притаманним тільки для них. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься працювати з питальними реченнями різного типу. На екрані перед учнем міститься малюнок, який описує певну ситуацію. Цей малюнок має не тільки велику кількість яскравих та деталізованих елементів, а й справжній сюжет, хоча й досить простий. Ілюстрація розповідає історію, де є два персонажі, котрі розмовляють між собою. Один задає питання, інший – дає на нього відповідь. Нюанс в тому, що відповідь вже є, тоді як питання треба підібрати. Зробити це треба за змістом відповіді, памʼятаючи про те, що між питанням та відповіддю завжди є сильний логічний звʼязок. Учень читає питальні речення, які є варіантами на роль фрази одного з персонажів, після чого за контекстом знаходячи те питання, яке повʼязане з відповіддю, вибирає його. Далі дитина проходить на наступний етап, де треба виконати аналогічні дії з новим питанням.