У мові досить багато слів, які схожі між собою, але належать до різних частин мови. Іноді одне таке слово є похідним від іншого. Проте в будь-якому разі без розбору застосовувати їх не можна. Є певні правила використання слів, і замінити іменник на схожий прикметник з таким самим коренем не вийде, хай там як вони між собою схожі за сенсом. Адже приналежність до певної частини мови визначає те, що саме означає слово: чи воно називає предмет, чи тільки описує його якість, а може взагалі називає певну дію. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься шукати у реченнях слова, що були там вжиті помилково. На екрані перед учнем на кожному етапі буде нове таке речення. Воно супроводжується малюнком, який є фоном для нього. Речення повне і містить різні слова, що належать до більшості видів самостійних частин мови. Дитина уважно читає речення і розуміє, що саме в ньому не так, тобто яке саме слово було вжито помилково. Дитина ще не вивчала граматику, розділ науки про мову, який вивчає саме речення, проте завдяки досвіду щоденного спілкування, розуміє, як будуються фрази. Інстинктивно вловивши неправильність речення, залишається зрозуміти, яке саме слово вжито з помилкою. Під реченням є кілька варіантів. Дитина підставляє кожен і перевіряє, яке відновлене речення виглядає правильніше. Коли дитина знаходить слово, яке дійсно відповідає на правильне питання для конкретного випадку, то обирає його, що переводить учня на новий подібний етап завдання з іншим реченням та новими варіантами.
Учень/учениця використовує загальновживані іменники, власні назви (з великої літери); вживає іменники в одині та множині та вміє складати з ними різні синтаксичні конструкції (словосполучення, речення).
Учень/учениця створює та поширює різними частинами мови розповідні, питальні, спонукальні та окличні речення.
Учень/учениця впізнає і розрізнює слова – назви предметів, ознак, дій; ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки; вибирає з-поміж 2-3 слів те, якому відповідає тлумачення, вживає та розуміє лексичні конструкції різної складності.
Учень/учениця доповнює речення 1-2 словами за змістом, обираючи із запропонованих.