Закріплення отриманих знань та перетворення їх на навички (тобто вміння, якими учень користується впевнено і в будь-яких ситуаціях) відбувається через повторення пройденого матеріалу. І чи не єдиний спосіб зробити це цікавим – використати ігровий формат. У ході виконання цього завдання дитина буде виконувати вправу, повʼязану з темою числа обʼєктів, що матиме ігрову форму. На екрані перед дитиною міститься зображення персонажа, який збирається у подорож. Є сам цей герой та валіза, в яку треба покласти необхідні речі. Варіантів є багато, але помістяться далеко не всі. У завданні, формулювання якого є над малюнком, вказано, які предмети треба взяти з собою цього разу: ті, які в однині, чи ті, які в множині. Дитина вивчає ці обʼєкти. Поряд з кожним є активна кнопка, натискання на яку викликає запис відповідного слова. Почувши його та зрозумівши, яку форму числа воно має, дитина вибирає потрібні для цього етапу речі та переміщує їх до валізи. Після цього учень проходить на наступний рівень завдання. Якщо на попередньому етапі персонажу в подорожі потрібні будуть тільки речі в однині, то на новому – тільки в множині. Завдяки наявності ілюстрацій, що супроводжуються звуковим відтворенням потрібних слів, дитина повʼязує граматичне значення числа з лексичним. Саме тому учень вже не просто розпізнає закінчення слова у однині або множині, а дійсно на практиці розуміє, коли яку форму треба вжити. Таким чином знання цієї теми з теоретичної переходить у практичну площину.
Учень/учениця використовує загальновживані іменники, власні назви (з великої літери); вживає іменники в одині та множині та вміє складати з ними різні синтаксичні конструкції (словосполучення, речення).
Учень/учениця впізнає і розрізнює слова – назви предметів, ознак, дій; ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки; вибирає з-поміж 2-3 слів те, якому відповідає тлумачення, вживає та розуміє лексичні конструкції різної складності.
Учень/учениця використовує зміну закінчень у слові, щоб утворити множину іменника, узгодити між собою слова в словосполученнях і реченнях.
Учень/учениця розрізняє слова за категоріями та зрозуміє їхнє лексичне значення; співвідносить слова за категоріями за одним або кількома ключовими атрибутами; визначає зв'язок між словом та його лексичним значенням; розрізняє відтінки лексичного значення слів (наприклад, великий - гігантський).
Учень/учениця розрізняє на слух мовні одиниці: звуки, склади, слова, словосполучення; встановлює їхню кількість; виявляє зайві та відповідні зазначеним прикметам.