Виконуючи попередні завдання, дитина так чи інакше повʼязувала малюнки та слова у єдину структуру. Але у житті здебільшого будь-яке повідомлення має тільки словесні компоненти. Це стосується як усного, так і писемного мовлення. Ілюстрації не замінюють і не доповнюють слова, а лише супроводжують їх для підсилення образності та більшого візуального ефекту. Саме такий формат подачі інформації буде у цьому завданні. На екрані перед учнем міститься речення. Воно знаходиться на фоні малюнка, який зображує те, що є у тексті, причому досить деталізовано. Учень має прочитати речення уважно та знайти там ті слова, які називають предмети. Також там будуть слова, котрі називають дії або описують обʼєкти за різними якостями або за кількістю. На них звертати увагу не треба. Мета завдання – навчити дитину відрізняти слова, котрі використовуються для назви обʼкєтів навколишнього світу. Таким чином дитина краще зрозуміє, що таке іменники – слова, що належать до самостійної частини мови, яка називає предмети, обʼєкти, явища і відповідає на питання «хто?» та «що?». Власне, знайти потрібні слова можна найпростіше саме завдяки цим питанням. Достатньо просто вибрати ті слова, котрі відповідають на них. Коли учень робить свій вибір, то проходить на наступний етап, де треба буде виконати схожі дії з іншим реченням. Таким чином дитина навчається працювати з повноцінною текстовою фразою, знаходячи там окремі потрібні елементи.
Учень/учениця використовує загальновживані іменники, власні назви (з великої літери); вживає іменники в одині та множині та вміє складати з ними різні синтаксичні конструкції (словосполучення, речення).
Учень/учениця доцільно вживає дієслова, щоб передати події минулого, теперішнього чи майбутнього.
Учень/учениця використовує загальновживані та присвійні прикметники.
Учень/учениця впізнає і розрізнює слова – назви предметів, ознак, дій; ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки; вибирає з-поміж 2-3 слів те, якому відповідає тлумачення, вживає та розуміє лексичні конструкції різної складності.
Учень/учениця визначає кількість слів у реченні з 1-4 слів, складає прості речення (до 5 слів), у тому числі зі службовими частинами мови.