Опис завдання
У цій вправі ти потренуєшся знаходити слово в сітці з літерами. На екрані є поле з буквами, а зверху написано завдання: «Знайди слово “зірка”». Поруч ти бачиш зірочку-підказку, яка допомагає налаштуватися на тему. Це схоже на гру в уважність: слово заховалося серед інших літер, і його потрібно помітити.
Вправа корисна для першокласників, які вчаться впевнено читати й розрізняти літери. Ти тренуєш зорову увагу, вміння послідовно шукати букви та складати їх у правильному порядку. Коли дитина знаходить слово, вона краще запам’ятовує, як воно пишеться, і вчиться не плутати схожі літери.
Як працювати? Спочатку знайди першу букву слова, а потім шукай наступну поруч у сітці. Рухайся спокійно, без поспіху. Якщо одразу не виходить — це нормально: такі завдання спеціально зроблені так, щоб тренувати терпіння й уважність. Батькам і вчителям зручно використовувати вправу як коротку щоденну практику на уроці або вдома.
- Розвиває уважність і зорове сприймання літер у сітці.
- Тренує читання та вміння знаходити слово за зразком: «зірка».
- Допомагає запам’ятати правопис і порядок букв у слові.
- Формує посидючість і звичку працювати крок за кроком.
Виконуй завдання у своєму темпі. Попроси дорослого перевірити результат або пояснити, з якої букви краще почати пошук. Такі вправи з української мови роблять навчання цікавішим і допомагають першокласнику впевненіше працювати з літерами та словами.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця знає абеткові (алфавітні) назви букв.
Учень/учениця правильно друкує слова, вимова і написання яких збігаються.
Учень/учениця впізнає і розрізнює слова – назви предметів, ознак, дій; ставить до слів питання хто? що? який? яка? яке? які? що робить? що роблять? співвідносить слово і зображення відповідного предмета, дії, ознаки; вибирає з-поміж 2-3 слів те, якому відповідає тлумачення, вживає та розуміє лексичні конструкції різної складності.
Учень/учениця читає і друкує слова по літерах, спираючись на знання з фонетики та орфографії.
Учень/учениця виділяє в предметах, мовних одиницях (звуках, складах, словах, реченнях) певні характерні ознаки; порівнює предмети, мовні одиниці; знаходить у предметах, мовних одиницях одного рівня однакові, схожі і різні ознаки; вилучає «зайвий» із групи об’єднаних за певною ознакою об’єктів.
