Антонімія — явище в українській мові досить розповсюджене, адже стосується воно лексичного рівня сприйняття мовних одиниць, а тому антоніми є й серед іменників, і серед прикметників, і серед будь-яких інших слів, що входять до складу самостійних частин мови. Антоніми — це слова з абсолютно протилежним лексичним значенням. Вони не просто різні, а утворюють пари слів, що мають протилежний сенс, протилежний внутрішній зміст. Між антонімами встановлюється досить серйозний звʼязок. У процесі виконання цього завдання дитина тренується знаходити антоніми до поданих слів. Оскільки такий формат роботи для учня вже не є чимось новим, завдання має формат цікавої гри. На екрані перед учнем міститься зображення робочої зони з набором літер однакового розміру та кольору. Літери не в алфавітному порядку, і може здатись, що вони розміщені хаотично. Над цим робочим полем міститься формулювання завдання, де вказується слово, до якого і треба підібрати антонім. Учень читає завдання й самостійно подумки знаходить протилежне за значенням до нього слово. Далі треба його знайти на цьому робочому полі, де воно вдало сховане. Усі літери, що входять до цього слова, містяться в правильному порядку, але слово може зображуватись як завгодно: справа наліво, зліва направо, знизу вверх або зверху вниз. До того ж, слово може «повертати». Наприклад, три літери йдуть зліва направо, а четверта й пʼята раптово йдуть вниз. Учень знаходить потрібне слово і виділяє всі букви, що до нього входять. Коли школяр це робить, то проходить на наступний етап вправи, де треба буде знайти антонім до іншого слова. Ця вправа не лише вимагає певної самостійності, а і тренує спостережливість і увагу.