Словниковий запас української мови дуже багатий і складає кілька сотень тисяч слів. Серед них трапляються такі, що досить близькі за значенням, а також такі, що протилежні лексично – синоніми і антоніми. Є слова самостійні та службові, є такі, що змінюються за граматичними категоріями, і такі, що цього робити не здатні. Крім того, слова можна розділити і за походженням. В українській мові є досить багато цілком звичних вже слів, що мають іншомовне походження. Вони прийшли з інших мов в результаті культурного впливу та в тих випадках, коли предмета, який вони описують, в Україні просто не було. Однак, для деяких з них є українські відповідники – слова з точно таким самим значенням, але за походженням вони вже не є іноземними. Цікаво, що морфемний склад у них різний. У процесі виконання цього завдання дитина тренуватиметься підбирати до таких іншомовних слів наші еквіваленти. На екрані перед учнем міститься речення, де вживається таке слово. В цьому реченні подається визначення такого іншомовного слова, щоб учень зумів зорієнтуватись у його лексичному значенні. Тож ця вправа також корисна і для розвитку лексичного запасу дитини. У цьому визначенні має надаватись альтернативний варіант слова українського походження. Кілька варіантів, які претендують на це, знаходяться під визначенням. Дитина має вибрати потрібний і той займе своє місце у фразі. Коли школяр це зробить, то пройде на новий етап завдання, де зіштовхнеться іншим подібним випадком. Крім того, що це завдання може допомогти дитині зробити своє мовлення більш чистим від іноземних слів, воно має ще одну особливість. Деякі іншомовні слова настільки прижилися, що ми навіть не знаємо про їхнє походження, і ця вправа його розкриває, що досить пізнавально.