Спільнокореневими словами є такі, що мають один і той самий корінь. Це досить просте визначення, яке, однак, може викликати деякі складності у сприйнятті. Справа в тому, що корінь є ядром лексичного значення. Відповідно спільнокореневі слова, хоча і є самостійними, і такими, що відрізняються лексично, все ж мають певний історичний та смисловий звʼязок. Іноді наявність того чи іншого префікса або суфікса докорінно змінює первинний сенс слова, і все одно залишається один корінь, тож цей звʼязок цілком можна відслідкувати. Однак, в українській мові іноді трапляються випадки, коли корені, котрі абсолютно не повʼязані між собою, мають однакові літери. Це відбувається, здебільшого, внаслідок чергування голосних і приголосних або інших подібних збігів. Такі слова не є спільнокореневими. У процесі виконання цього завдання дитина тренуватиметься добирати спільнокореневі слова, ігноруючи названі вище випадки збігу літер у коренях не повʼязаних між собою слів. Для цього на екрані перед дитиною на кожному етапі міститься зображення цілого ряду різних слів. Всі вони мають приблизно однаковий буквений зміст коренів, але не всі є спільнокореневими словами. Дитина має проаналізувати всі ці слова та знайти спільнокореневі. Зробити це досить просто – необхідно лише визначити певну тему, спільну для них всіх. Коли школяр це зробить, залишиться лише визначити слова, які ніяк з цією темою не повʼязані. Вони й не належать до спільнокореневих. Ця вправа дає дитині зрозуміти, що не просто вивчення літер та їхнього порядку у словах дає змогу грамотного морфемного аналізу та словотвору, а розуміння значення слів та значення всіх їхніх елементів. Це дозволить дитині розуміти історичні та лексичні звʼязки між різними словами краще, ніж раніше.