Фразеологізм — цілісна мовна одиниця з певним лексичним значенням. Робота з ним подібна до роботи зі звичайними словами, а відтак і можливості відкриваються для такої роботи вельми подібні. У процесі виконання завдання дитина тренуватиметься знаходити синоніми та антоніми до фразеологізмів. Антонімія та синонімія — досить універсальні мовні явища. Учень уже знає про те, що воно виходить за рамки граматики, адже фактично для будь-якого самостійного слова української мови можна підібрати його повну лексичну протилежність або тотожність. На екрані перед дитиною міститься зображення двох стовпчиків сталих виразів. Один із них є фіксованим, тоді як фразеологізми в іншому можна змінювати за порядком. Дитина має виконати цю зміну таким чином, аби фразеологізми утворювати пари: навпроти одного сталого виразу був інший із повністю протилежним або подібним до нього лексичним значенням. Оцінювати та сприймати фразеологізми треба цілісно, аби зрозуміти їхнє значення в кожному конкретному випадку. Коли школяр утворює рядки висловів-антонімів, то проходить на новий етап до аналогічного набору вже інших висловів.