Опис завдання
Більша частина лексичного запасу української мови входить до так званої активної лексики, відомої та популярної серед більшості мовців незалежно від віку, статі, соціального статусу тощо. Однак, є у лексичному запасі й дві специфічні групи, які відрізняються за причиною використання, але при цьому є досить актуальними. Це застарілі слова, котрі застосовуються для того, щоб надати мовленню більшої автентичності або назвати якісь предмети, які використовувались у минулому; та є ще неологізми, які використовується для того, щоб назвати щось абсолютно нове, що прийшло у нашу культуру лічені роки тому. Виконуючи попереднє завдання, дитина тренувалась відрізняти слова, що належать до цих видів, тоді як ця вправа пропонує дещо більш заглибитись у їхнє тлумачення. На екрані перед дитиною міститься зображення робочої зони, що має досить цікавий спосіб візуального оформлення, який, вкупі з наявністю поряд додаткового героя, посилює ігровий компонент цього завдання. Тлумачення досить лаконічні, але змістовні, тож з їхньою допомогою можна легко зрозуміти, про що йде мова. Одне визначення стосується чогось, що використовувалось здебільшого у минулому, тоді як інше – чогось такого, що виникло недавно. Під робочою зоною з цими визначеннями, обом з яких бракує, власне, слів, які б вони тлумачили, і є кілька варіантів, що претендують на відповідні порожнини. Дитина аналізує кожен з варіантів, після чого вибирає ті слова, які відповідають цим визначенням, та переносить їх на належні місця. Дитині доведеться згадувати значення й інших варіантів, аби нічого не переплутати. Тож учню доведеться на кожному етапі визначати значення відразу кількох слів, що входять до застарілої лексики та неологізмів.
Пов'язані стандарти
