Більшість слів в українській мові можуть змінюватись за різними граматичними категоріями. У кожної частини мови є власні такі категорії, спільні з іншими або властиві лише для неї. Наприклад, іменники змінюються за числами, родами, відмінками, прикметники також мають ці граматичні категорії, але також змінюються й за ступенями. Це тому, що як іменник, так і прикметник належать до іменникових частин мови. Дієслово – інша річ, адже воно змінюється за часами, видами, особами, тобто за властивими лише для нього категоріями. Однак, в будь-якому разі форма слова змінюється завдяки зміні його закінчення, адже у цій морфемі – ядро граматичного значення так само, як у корені – ядро значення лексичного. Тож вміти визначити закінчення дуже важливо, і у процесі виконання цього завдання дитина займатиметься напрацюванням цього вміння. На екрані перед учнем міститься зображення кількох слів. Вони, що важливо, належать до різних частин мови, а тому закінчення у них різні навіть тоді, коли граматичні категорії частково співпадають. Під цими словами – символ закінчення у морфемній схемі. Дитина натискає на цей значок, після чого натискає на літери, що, на її думку, входять до складу закінчення в кожному слові. У деяких слів, які є змінними, може не бути закінчення – але тоді вважається, що воно нульове, адже закінчення може бути у цьому слові в принципі, при зміні його граматичних категорій. Тоді символ закінчення слід позначити після слова. Якщо ж учень не впевнений, де закінчується суфікс і починається закінчення, то визначитись з цим досить просто – необхідно лише змінити слово і надати йому іншої форми. Наприклад, перетворити дієслово теперішнього часу на дієслово минулого або іменник у називному відмінку перетворити на іменник у родовому тощо.