Іменникам властиві певні граматичні категорії, як-то рід, число, відмінок. Ці граматичні категорії разом утворюють так зване граматичне значення слова, яке визначає його місце у мовленні у конкретному випадку використання. Якщо розділення іменників на власні та загальні назви носить лексичний характер, то категорії роду, числа та відмінка – поняття саме граматичні. А граматичне значення слова зосереджено у закінченні так само, як центром лексичного значення є корінь. У ході виконання цього завдання дитина тренуватиметься вибирати правильне закінчення для конкретного поєднання граматичних категорій: для іменників у множині у певному відмінку. На екрані перед учнем міститься зображення низки іменників у початковій формі, тобто у однині в називному відмінку. З обох боків від стовпчика слів – поки що порожні робочі зони, де вказується можливе закінчення певної форми іменників. Над цією композицією міститься формулювання завдання, де вказується, в якій формі мають бути опрацьовані іменники, наприклад, у формі множини в називному відмінку. Школяр подумки надає кожному слову по черзі цієї форми, аналізує морфемний склад, звертаючи особливу увагу на закінчення, після чого переносить до відповідної робочої зони. Всі слова, які опрацьовує дитина в межах одного етапу мають два варіанти закінчення, тож всі слова будуть розсортовані. Варіанти закінчень іменників у множині досить схожі, наприклад, або «-і», або «-и», тож дитині треба докласти зусиль, щоб зробити правильний вибір форми кожному слова. На новий етап дитина пройде тоді, коли розподілить всі наявні в стовпчику іменники. Там на учня чекатимуть нові слова, інші варіанти закінчення, але іменники треба завжди переробляти на їхню форму у множині.