Іноді так трапляється, що зовні одні й ті самі явища виявляються наслідками зовсім різних причин. Це означає, що, хоча й виглядають вони однаково, характер кожного випадку свій, і знання цих особливостей робить знання теми більш повним. Це стосується і правопису, зокрема – явища подовження приголосних і їхнього збігу. Виглядає це однаково – дві приголосні поруч. Однак, подовження відбувається з фонетичних причин, тоді як збіг відбувається внаслідок того, що у двох сусідніх морфемах однакові літери, які стикаються разом, наприклад, корінь закінчується на ту ж букву, на яку починається суфікс, або ж корінь починається на літеру, на яку закінчується префікс. У процесі виконання цього завдання дитина навчиться відрізняти один випадок від іншого. На екрані перед учнем містяться дві робочі зони, кожна з яких відповідає одному з цих випадків. Між ними – слова, які необхідно розприділити по цих робочих зонах. Учень для цього має виконати морфемний аналіз, послідовно вивчивши кожне слово. Якщо дві однакові літери знаходяться в рамках одної морфеми, то перед учнем – подовження, а от якщо вони знаходяться в двох різних морфемах, що межують між собою, то мова йде про збіг. Ця вправа дозволяє напрацювати вміння виконувати морфемний аналіз слів з більшою впевненістю завдяки отриманій практиці. Крім того, завдання ще й демонструє, наскільки різними можуть бути прості, на перший погляд, явища, що зустрічаються в українській мові. Також ця вправа корисна ще й у тому, що дозволяє дитині запамʼятати особливі випадки збігу та подовження, щоб не робити з ними помилок в майбутньому. Наприклад, завдяки цій вправі учень вже не напише ряд слів, які фонетично не здаються такими, що мають подовження, з однією літерою, адже знатиме про збіг приголосних у них.