Опис завдання
Чим більше дитина вивчає елементів мови, тим частіше стикається з випадками збігів між різними її елементами. Один із випадків такої можливої плутанини — це поєднання прийменників з іменниками, які часто дуже схожі на прислівники. Наприклад, сполучення слів «на горі», де «на» є прийменником, та прислівник «нагорі», який відповідає на питання «де?». Цікаво, що загалом вони можуть бути досить подібні й за метою використання, але все ж значення в них різне, бо вони по-різному відповідають на питання. Буквений склад однаковий, звучать вони подібно, але оскільки вони різні за метою використанням, то й за контекстом, до якого можуть підійти, ці випадки відрізняються. На екрані перед учнем міститься зображення речення, у якому використовується або прийменник з іменником, або прислівник. Дитина читає цей короткий текст та аналізує його, звертаючи увагу на два варіанти, які знаходяться внизу. Школяр подумки підставляє обидва по черзі і визначає, який треба використати. Відрізнити один випадок від іншого можна за питанням. Якщо пропущений член речення має відповідати на прислівникові питання на кшталт «як?», «де?», «коли?» тощо, то підставити треба прислівник, котрий являє собою одне слово. Якщо ж питання, на яке відповідає пропущений член речення, іменникове, то підставити треба іменник із прийменником. Складність тут у тому, що іменник із прийменником поєднується у випадку вживання місцевого відмінка, а той відповідає на питання «на кому?», «на чому?», тож його можна легко переплутати з питанням «де?». Щоби цього не зробити, слід використати підстановку синонімів того чи іншого виду. Виконання цього завдання дасть дитині зрозуміти, як використовуються прийменники в живому спілкуванні.
Пов'язані стандарти
