Закінчення – це морфема, що містить ядро граматичного значення слова, вказуючи на основні його ознаки, наприклад, на рід, число, відмінок для іменникових частин мови; на час, вид, особу – для дієслова. Закінчення у змінних частин мови є завжди. Навіть якщо певна словоформа не має закінчення, треба розуміти, що воно там є – просто невиражене, нульове. Наявність нульового закінчення означає потенційну можливість закінчення мати. Повна відсутність закінчення можлива для незмінних частин мови, наприклад, для прислівників. У процесі виконання цього завдання дитина тренуватиметься розрізняти закінчення в словах. На екрані перед учнем міститься зображення кількох слів, які розташовано на одній сторінці розгорнутої книжки. На іншій сторінці – порожня поки що робоча зона, де мають з'явитися відповідні слова. Які? Ця сторінка відповідно підписана. Наприклад, на одному рівні треба додати на цю сторінку слова з нульовим закінченням (натискаючи на них). Тоді дитина послідовно аналізує кожне з наявних на іншій сторінці слів, знаходить корінь, суфікс та основу. Знайти закінчення досить просто: треба лише змінити слово граматично, залишивши його лексичне значення, але змінивши його ту чи іншу категорію. Наприклад, «стіл» є словом з нульовим закінченням, адже можна змінити слово за відмінком: форма цього ж слова в орудному відмінку виглядатиме як «столом». Звуки «і» та «о» просто чергуються, а от «-ом» є закінченням. Воно приєднується до основи. Оскільки у слова «стіл» немає вираженого закінчення, значить воно нульове. А от слово «прекрасно» відповідає на питання «як?», тож воно є прислівником, і не має ніякого закінчення. Коли дитина вибире слова з нульовим закінченням, вони з'являтимутся у переліку на сторінці справа, і тоді почнеться новий етап вправи.