Для того, щоб знайти головні члени речення, потрібно правильно поставити до них питання. Підмет називає того або те, що виконує дію, тому він відповідає на питання «хто?» або «що?». Ці питання також належать початковій формі іменника, тож здебільшого іменник у називному відмінку і грає роль підмета, але це не обовʼязково. Наприклад, у реченні «Плямистий завив» перше слово, залишаючись прикметником і відповідаючи на питання «який?», однаково називає того, хто виконує дію, адже в контексті речення означає «хто?». Тому, шукаючи граматичну основу, треба дивитися на речення більш загально, оцінюючи не лише окремі слова, а й те, як вони лексично повʼязуються в конкретному випадку. Присудок називає дію, яку виконує підмет, і тому дієслова найчастіше грають роль цих членів речення. Не є важливим, яку форму має дієслово, аби воно називало ту дію, яку виконує саме підмет. У процесі виконання цього завдання дитина тренуватиметься ставити правильні питання до граматичної основи речень. На кожному етапі перед учнем міститься одне таке речення. Школяр аналізує його та знаходить граматичну основу, що дитина навчилася робити ще в попередній вправі. Після цього дитина з-поміж кількох варіантів питань, наведених нижче, знаходить ті, які підходять для наданих підмета та присудка. Виділивши їх, дитина переходить на новий етап до іншого речення та нових питань. Ця вправа дозволяє дитина навчитися краще орієнтуватись у словах, які грають роль граматичної основи, повʼязучи питання, на які вони відповідають, з тою синтаксичною функцією, яку грають. А це зробить розуміння граматичної основи більш повним, аби дитина в майбутньому швидше знаходила підмет та присудок у складних випадках.