Відмінок — граматична категорія іменникових частин мови, у тому числі займенників. У граматиці української мови відмінків сім: називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий та кличний. Останній, втім, у випадку й займенниками фактично не використовується, адже його парафія — звертання. Усі інші відмінки відрізняються тими питання, на які вони відповідають. Складність відмінювання займенника в тому, що ці слова в різних відмінкових формах часто бувають на себе не схожі. Відмінок — граматична категорія, а граматичне значення зосереджене в закінченні в більшості випадків, але різні відмінкові форми займенників можуть бути навіть не спільнокореневими словами. У процесі виконання цього завдання дитина структуруватиме відмінкові форми займенників у власному розумінні, аби ефективно ними користуватись у майбутньому в навчанні і в спілкуванні. На екрані перед дитиною на кожному етапі міститься зображення іншого речення. У ньому використовується займенник. На місці займенника в тексті — порожнина, але над нею іншим кольором вказано, який займенник там має бути. Початкову форму не впишеш — відмінок згідно з контекстом має бути інший. Дитина ставить потрібне питання до цього слова, після чого відмінює займенник відповідно до тексту й самостійно вписує потрібну його форму. Наприклад, родовий відмінок займенника «він» виглядає як слово «його». І коли дитина, аналізуючи текст, розуміє, що займенник має відповідати на питання «кого?» або «чого?», вписує слово «його» в порожню ділянку тексті. Потім починається наступний етап, де школяр стикнеться з іншим реченням та новим випадком використання в реченні займенників зі специфічною формою непрямих відмінків.