Ця вправа є дещо складнішою, ніж попередні завдання, присвячені відмінюванню, адже в процесі її виконання дитина зіштовхнеться не з певним конкретним різновидом слів, а відразу з усіма розрядами займенників. Відмінювати іменники досить просто, адже в цих словах зміна відмінкової форми впливає здебільшого на закінчення, тобто на морфему, яка є центром граматичного значення. Займенники ж змінюються повністю. Це єдина частина мови, відмінкові форми якої здебільшого мають різні корені. Враховуючи різноманіття розрядів, які відрізняються за метою використання, відмінювання стає дійсно непростим, тож ця вправа грає роль завдання, яке узагальнює знання дитини з цієї теми. На екрані перед учнем міститься досить приємно та деталізовано оформлена робоча зона, де окремо виділяється кожен відмінок. Усього використовується їх шість, адже клична форма присвячена звертанням, тож у випадку із займенниками використовується вкрай рідко. Займенник, який треба провідміняти цього разу, міститься на початку схеми, на місці називного відмінка, адже подається завжди початкова форма слова. Учень ставить займенник у відповідне питання, після чого змінює його і вписує до порожніх зон відповідно до відмінків. Коли школяр вписує всі відмінкові форми певного займенника, то проходить на наступний етап. Родзинка цього завдання в його різноманітності. Якщо на одному етапі дитина відміняла слово «я», то на наступному, можливо, опрацьовуватиме слово «він» або «себе», або «хто» тощо. Велика кількість різних за метою висловлювання займенників, які мають різноманітні форми відмінків, дає дитині можливість структурувати власні знання, присвячені цій темі, остаточно закріпивши розуміння займенників як частини мови, їхньої ролі та значення.