Впевнена та успішна робота з алфавітом вимагає практики, адже ця структура, хай навіть кожен її елемент є лише поодинокою літерою, усе ж досить велика — в абетці української мови тридцять три літери. Відповідно, для того, щоб отримати вдосталь практики для опрацювання алфавіту, необхідно виконувати різні завдання, які з ним повʼязані, але для того, щоби дитині була цікава ця тема, завдання мають бути різноманітними. Якщо при виконанні попередньої вправи учень розташовував слова за алфавітним порядком сам, то цього разу дитина шукатиме у вже готовому такому порядку помилку. Такий формат вправ завжди цікавий для учня, адже дитина не виконує роботу, а перевіряє вже виконане завдання, тож учень сам собі здається вчителем. На екрані перед ним міститься набір слів — новий для кожного етапу завдання. Слова в робочій зоні, яка має цікавий спосіб оформлення, розташовано в алфавітному порядку, але в ряд слів закралася помилка. І завдання, яке ставиться перед дитиною, полягає в тому, щоби визначити слово, котре перебуває не на своєму місці. Для цього дитина аналізує ряд слів загалом, а не лише послідовно по одному за раз. Це означає, що дитині слід проявити більшу увагу до цілісного зображення словесного ряду, а значить, і проявити більше уваги до теми. Коли школяр вибирає потрібне слово, то проходить на наступний етап завдання, де треба буде аналогічним чином розібратися з іншими словами. Важливо, що вони розташовані в алфавітному порядку, але не без порожнин. Тобто спочатку йде слово, що починається на «а», а потім — слово, що починається на «д». Між цими літерами в абетці є ще кілька букв, але серед слів нема таких, котрі б починалися на «б», «в» тощо, тому тут помилки немає.