Опис завдання
Словниковий запас української мови не лише різноманітний і великий (сягає кількох сотень тисяч мовних одиниць), а й систематизований. Для майже кожного предмета, явища, дії, стану, ознаки є своє слово, своя назва. Однак, слова далеко не завжди творяться за допомогою унікальних коренів. Часто береться вже існуючий корінь, і вже до нього додається ще одна або й кілька морфем. Вони настільки змінюють первинне лексичне значення слова, що воно стає окремою мовною одиницею, а не просто словоформою. Так відбувається творення спільнокореневих слів з різним лексичним і, часто, з різним граматичним значенням. У процесі виконання цього завдання, котре відкриває відповідну тему, дитина тренуватиметься у словотворі за допомогою таких морфем. На екрані перед учнем міститься пара слів – нова для кожного наступного етапу. Друге слово – похідне від першого. Дитина може переконатись у цьому, виконавши досить простий, навіть поверхневий аналіз. Необхідно вказати, за допомогою додавання якої морфеми відбувся словотвір. Дитина знаходить спільний корінь і бачить, яка морфема до нього приєдналась – префікс (він стоїть до кореня) або суфікс (який стоїть після нього). Коли дитина натискає на відповідний символ під парою слів, то залишається лише виділити літери, що входять до цієї морфеми. Після цього школяр проходить на новий етап завдання, де треба буде опрацювати іншу пару слів. Перше завжди є орієнтиром для другого, але воно може і заплутати, адже й воно має свої додаткові морфеми, крім кореня. Способи словотвору за допомогою морфем можуть бути різні: префіксальний, суфіксальний та префіксально-суфіксальний. Назва відображає те, яка морфема бере участь у словотворі.
Пов'язані стандарти
