Означення — другорядний член речення, який передає ознаку предметів, явищ, осіб, характеризуючи ї х із різних точок зору. Таке визначення відразу дає зрозуміти, що прикметники вкрай часто грають цю роль у реченнях, однак, у синтаксичному плані треба дивитися ширше: числівники теж характеризують явища та осіб, називаючи їхню кількість; займенники, принаймні, деякі їхні види, теж для цього використовуються. Відповідно, усі ці три іменникові частини мови можуть бути означеннями. У процесі виконання цього завдання дитина тренуватиметься визначати означення в реченні. На екрані перед учнем міститься зображення речення — іншого для кожного рівня. Це речення відокремлено в робочу зону, яка має симпатичні деталі візуального оформлення, наприклад, поряд із нею міститься також і додатковий персонаж, який складе дитині компанію під час виконання вправи. Дитина аналізує речення, визначаючи, яке слово характеризує предмет або істоту. Означення є другорядним членом речення, яке приєднується до підмета, тож доцільно спочатку шукати не прикметник, а підмет. Уже після цього треба знайти слово, яке його характеризує. Під робочою зоною з реченням міститься зображення хвилястої лінії — так означення підкреслюється під час синтаксичного розбору речення. Дитина спочатку натискає на цей символ, і вже після цього натискає на слово, яке, на думку школяра, є означенням у цьому реченні. Після цього дитина проходить на наступний етап вправи. Завдяки виконанню цього завдання дитина навчиться знаходити означення швидко та без помилок.