Цей урок в ігровій формі тренуватиме вміння учня правильно відмінювати географічні назви.
Географічні назви з іменниковими закінченнями, як українські, так і іншомовні, переважно відмінюємо як звичайні іменники І, II та III відмін. Географічні назви, що складаються з двох іменників, відмінюємо лише в другій частині (Ба́ден-Ба́ден — Ба́ден-Ба́дена). Назви населених пунктів чоловічого роду з нульовим закінченням в родовому відмінку та інші географічні поняття з наголосом у родовому відмінку однини на закінченні мають закінчення —а(-я), а всі інші у(-ю). (Тернопіль —Тернополя, Кавказ — Кавказу).
На екрані перед учнем знаходиться телевізор з ілюстрацією. Учень має вгадати назву країни або міста, зображену на екрані, і вибрати її з-поміж запропонованих варіантів під телевізором. Після натискання на потрібну назву, вона з’явиться над персонажем ліворуч. Праворуч також стоїть персонаж. Над ним, у спеціальному рядку, потрібно вписати цю ж назву, але поставивши її у форму потрібного відмінка. Якого саме — вказано у завданні над екраном.
Отже, виконуючи завдання, дитина вдосконалює свої навички визначати відмінок іменника, співвідносити теорію з практикою. Також цей урок розвиває кмітливість і розширює кругозір.
Учень/учениця:
- знає морфологічні ознаки іменника;
- розуміє особливості відмінювання іменників кожної відміни, іменників, що мають форму лише множини;
- знає написання й відмінювання чоловічих і жіночих прізвищ, імен по батькові, не- з іменниками, написання іменників-власних назв, правопис суфіксів іменників;
- знаходить іменники в реченні;
- визначає належність іменника до певного роду, відмінкову форму та число іменників;
- класифікує іменники за родами, відмінами, групами;
- доречно використовує іменники всіх числових та відмінкових форм;
- виявляє закономірності у правописі відмінкових закінчень іменників певної відміни та іменників, що мають лише форму множини;
- визначає в іменниках вивчені орфограми;
- помічає й виправляє граматичні та орфографічні помилки, обґрунтовує написання вивченими правилами;
- користується орфографічним словником.
Учень/учениця:
- визначає головне;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.