Опис завдання
У простому реченні слова поєднуються як лексично, так і граматично. У цьому завданні дитина зможе опрацювати цей зв’язок у ігровій формі.
Перед учнем — ребус, який складається з кількох різних елементів. Під ним — активна кнопка зі знаком питання. Натиснувши на неї, можна побачити підказку про структуру елементів ребуса, наприклад, що означає число, яке дорівнює літері. Або вказується, яке значення має апостроф над малюнком тощо. Під ребусом — каркас речення, де бракує певного слова. Воно зашифроване в ребусі не просто в початковій формі, а в тій, яка є актуальною для речення, наприклад, якщо йдеться про дієслово, то в ребусі не інфінітив, а вже та форма часу, особи та інших категорій, яка потрібна для зв’язку з підметом та іншими словами. Школяр вписує слово в каркас по одній літері в кожну клітинку.
Виконання цього завдання дасть учню можливість краще зрозуміти те, як форма слова дозволяє йому мати потрібні зв’язки з іншими в реченні.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- знає визначення словосполучення й речення, пояснює різницю між ними;
- усвідомлює роль звертань, вставних слів (словосполучень) та однорідних членів речення в мовленні;
- розставляє розділові знаки у простих реченнях, що містять однорідні члени речення, звертання, вставні слова, та між частинами складних речень за вивченими правилами;
- розрізняє словосполучення й речення, прості й складні речення;
- визначає головне й залежне слова у словосполученні;
- визначає головні та другорядні члени речення;
- знаходить у реченні вставні слова, звертання та однорідні члени речення;
- називає частини мови, якими вони виражені;
- будує речення зі звертаннями, вставними словами, однорідними членами речення; із простих речень — складне; речення з прямою мовою;
- знаходить і виправляє орфографічні й пунктуаційні помилки на вивчені правила;
- знає особливості будови тексту, мовні засоби зв’язку між його частинами;
- застосовує знання про текст, його будову, ознаки, засоби зв’язності для побудови висловлення на визначену тему;
- складає план прослуханого або прочитаного тексту;
- знає сфери вживання, основні види висловлень, загальні та мовні ознаки основних стилів мовлення;
- розуміє основну функцію, сферу вживання офіційно-ділового стилю;
- розрізняє стилі мовлення, визначає сферу використання;
- помічає й виправляє стилістичні огріхи у висловленнях і текстах.
Учень/учениця:
- визначає головне;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.
