Досі дитина мала справу лише з обмеженим числом елементів опрацьованих текстів, які треба було сприймати на слух. Це завдання пропонує вже не просто визначити тему тексту, який слухає школяр, а ще й відповісти на конкретні питання, які до нього задаються. Перед учнем містяться питання, що водночас у нагадують відому інтелектуальну гру, і є важливими для будь-якого тексту: «що?», «де?» та «коли?». Над ними — активна кнопка, натиснувши на яку учень прослухає текст. Перше питання присвячене тому, про що йде мова в тексті, друге — про місце подій, а третє — про час. Прослуховуючи речення, дитина має сприйняти цю інформацію та виділити її з-поміж іншої в тексті. Це не завжди легко, тож дитина може переслуховувати текст стільки, скільки потрібно. Біля питань є каркаси для слів-відповідей, де на кожну літеру відводиться по одній клітинці, тож дитина замість варіантів відповіді має самостійно вписати в клітинки потрібні слова, що вимагає також знання правопису.
Учень/учениця:
- розрізняє на слух мовні одиниці: слова, словосполучення, речення;
- виявляє на слух мовні одиниці, вимовлені з порушенням правил вимови або узгодження складових, або відповідні зазначеним в завданні прикметам;
- слухає і розуміє усне висловлювання, фіксує початок і кінець, визначає на слух кількість речень у тексті;
- відповідає на запитання за змістом прослуханого;
- демонструє розуміння прослуханого тексту, виконуючи навчальні дії.
Учень/учениця:
- аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
- порівнює, узагальнює їх;
- виділяє головне з-поміж другорядного;
- здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
- систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
- моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.
Учень/учениця:
- уявляє словесно описані предмети та явища;
- переносить раніше засвоєні знання та вміння в нову ситуацію;
- помічає й формулює проблему в процесі навчання;
- усвідомлює структуру предмета вивчення;
- робить припущення щодо способу розв’язання певної проблеми, добирає аргументи для його доведення (у нескладних випадках);
- помічає красу в мовних явищах, явищах природи, у творах мистецтва, у вчинках людей і результатах їхньої діяльності;
- критично оцінює свої вчинки, узгоджує їх із загальнолюдськими моральними нормами;
- виявляє готовність і здатність творити добро словом і ділом.
Учень/учениця:
- знає та використовує точні загальнонаукові та мовноспецифічні слова та фрази;
- вміє використовувати словник при поясненні слова або фрази, важливої для розуміння або вираження думки.