Впродовж виконання цього уроку дитина повторить таку частину слова як закінчення, навчиться добирати потрібне серед багатьох інших і відновлювати з їхньою допомогою текст.
Учень вже знає, що закінчення тому так і називається, бо стоїть наприкінці слова. Воно слугує для зв’язку слів у словосполученні, реченні та тексті. Саме з невеличкими текстами і буде працювати дитина впродовж цього уроку.
Всі тексти об’єднані спільною тематикою, повідомляють цікаві факти про повітряні кульки. Вони подобаються не тільки дітям, а й дорослим, і є невід’ємним атрибутом кожного свята.
Перед учнем на екрані текст на білому фоні. У деяких словах немає закінчень. Дитина має відновити текст, підібравши потрібні з повітряних кульок, які розташовані навкруги білого фону.
Отже, учень читає текст, вивчає закінчення на кульках і перетягує потрібні у віконечка в кінці слів. Після відновлення тексту дитина має натиснути на кнопку «Готово», тоді з’явиться новий та інші закінчення на кульках.
Працюючи над цим уроком, учень навчиться добирати влучні закінчення, а також дізнається багато корисної і цікавої на формації про повітряні кульки, розширить свій кругозір і словниковий запас.
Учень/учениця:
- знає основні способи словотвору;
- пояснює чергування приголосних при творенні слів правилами;
- правильно записує складні й складноскорочені слова, пояснює їх правопис правилами;
- визначає способи творення слів;
- самостійно утворює нові слова вивченими способами;
- дотримується правил чергування приголосних при творенні слів;
- створює словотвірний ланцюжок;
- утворює складноскорочені слова;
- знаходить і виправляє орфографічні помилки на вивчені правила, користується орфографічним словником.
Учень/учениця:
- визначає головне;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.
Учень/учениця:
- аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
- порівнює, узагальнює їх;
- виділяє головне з-поміж другорядного;
- здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
- систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
- моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.
Учень/учениця:
- уявляє словесно описані предмети та явища;
- переносить раніше засвоєні знання та вміння в нову ситуацію;
- помічає й формулює проблему в процесі навчання;
- усвідомлює структуру предмета вивчення;
- робить припущення щодо способу розв’язання певної проблеми, добирає аргументи для його доведення (у нескладних випадках);
- помічає красу в мовних явищах, явищах природи, у творах мистецтва, у вчинках людей і результатах їхньої діяльності;
- критично оцінює свої вчинки, узгоджує їх із загальнолюдськими моральними нормами;
- виявляє готовність і здатність творити добро словом і ділом.
Учень/учениця:
- використовує знання нюансів у значенні слів під час письма, розмови, читання чи слухання;
- правильно підбирає слова для доповнення речення/тексту;
- вміє змінювати структуру речення згідно із мовленнєвою ситуацією;
- дотримується в тексті єдиного стилю і типу.
Учень/учениця:
- визначає та/або уточнює значення невідомих і багатозначних слів та фраз у текстах, вміє вибирати влучний з декількох варіантів;
- узагальнює або конкретизує поняття і значення, добирає влучні слова і фрази, щоб досягнути потрібного ефекту;
- використовує контекст як підказку про значення слова або фрази;
- використовує загальноприйняті грецькі або латинські афікси та корені як підказки про значення слова;
- користується довідковими матеріалами, як друкованими, так і цифровими, щоб визначити чи уточнити точний зміст слова або його частину мови.