Фразеологізми — це сталі мовні конструкції, які складаються з двох або більше слів. Вони утворюють єдину та цілісну структуру з певним значенням. Якщо спробувати будь-яким чином змінити фразеологізм, наприклад, замінивши одне слово іншим, навіть синонімом, то крилатий вираз втратить своє особливе значення та перетвориться на звичайне словосполучення. До того ж фразеологізм можна замінити лише одним-єдиним словом-синонімом. У процесі виконання цього завдання дитина тренуватиметься робити це, добираючи фразеологізми, тотожні за значенням до звичайних слів. Перед учнем міститься зображення розкритої книги. На одній сторінці — слово, до якого потрібно підібрати фразеологізм із тотожним значенням. На іншій сторінці є кілька словосполучень, серед яких може бути як відразу кілька потрібних фразеологізмів, так і зайві сталі вирази та звичайні словосполучення. Школяр у цій вправі не лише згадує значення фразеологізмів, а і вчиться групувати їх у синонімічні ряди зі звичайними словами.
Учень/учениця:
- знає та розуміє значення основних термінів розділу;
- пояснює лексичне значення слова;
- розуміє причини вилучення з активного вжитку застарілих слів та появи того чи іншого неологізму;
- пояснює відмінність між термінами та професійними словами;
- розрізняє слова за походженням;
- замінює іншомовне слово українським відповідником;
- розрізняє активну й пасивну лексику;
- розпізнає серед застарілих слів архаїзми та історизми;
- розрізняє слова загальновживані та стилістично забарвлені;
- редагує речення, у яких допущено лексичні помилки;
- знає, що вивчає фразеологія;
- розуміє та пояснює значення фразеологізмів;
- визначає фразеологізми в реченнях;
- використовує доречно фразеологізми;
- добирає фразеологічні синоніми та антоніми;
- визначає синтаксичну роль фразеологізмів у реченнях;
- редагує речення, у яких фразеологізми вжито неправильно.
Учень/учениця:
- аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
- порівнює, узагальнює їх;
- виділяє головне з-поміж другорядного;
- здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
- систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
- моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.
Учень/учениця:
- вміє інтерпретувати фігури мовлення (наприклад, персоніфікації) у контексті;
- використовує взаємозв'язок між окремими словами, щоб краще зрозуміти лексичне значення кожного слова;
- розрізняє нюанси у значеннях слів та вміє їх доречно використовувати відповідно до стилю мовлення.
Учень/учениця:
- знає та використовує точні загальнонаукові та мовноспецифічні слова та фрази;
- вміє використовувати словник при поясненні слова або фрази, важливої для розуміння або вираження думки.