Цей урок тренуватиме вміння учня розрізняти прості і складні речення. Просте речення має одну граматичну основу (підмет і присудок), а складне має дві або більше частин, які за своєю будовою є простими реченнями. Зазвичай між частинами складного речення ставиться кома.
На екрані учень бачить два білі поля. Зверху розташоване речення, а в нижній частині екрана знаходяться дві кнопки. Перша, з однією лінією, означає підмет, друга — присудок. Учень має натиснути на кнопку з однією лінією і вибрати всі підмети в реченні, натиснувши на потрібні слова. Аналогічні дії потрібно виконати з присудком. Далі потрібно проаналізувати: якщо одна граматична основа (підмет і присудок), то це просте речення, а якщо дві — то складне. Учень має натиснути на потрібний варіант відповіді, вибравши серед реплік персонажів.
Виконуючи урок, дитина тренуватиметься на практиці визначати підмет і присудок у конкретних реченнях, відрізняти просте і складне речення, збагачуватиме словниковий запас.
Учень/учениця:
- знає визначення словосполучення й речення, пояснює різницю між ними;
- усвідомлює роль звертань, вставних слів (словосполучень) та однорідних членів речення в мовленні;
- розставляє розділові знаки у простих реченнях, що містять однорідні члени речення, звертання, вставні слова, та між частинами складних речень за вивченими правилами;
- розрізняє словосполучення й речення, прості й складні речення;
- визначає головне й залежне слова у словосполученні;
- визначає головні та другорядні члени речення;
- знаходить у реченні вставні слова, звертання та однорідні члени речення;
- називає частини мови, якими вони виражені;
- будує речення зі звертаннями, вставними словами, однорідними членами речення; із простих речень — складне; речення з прямою мовою;
- знаходить і виправляє орфографічні й пунктуаційні помилки на вивчені правила;
- знає особливості будови тексту, мовні засоби зв’язку між його частинами;
- застосовує знання про текст, його будову, ознаки, засоби зв’язності для побудови висловлення на визначену тему;
- складає план прослуханого або прочитаного тексту;
- знає сфери вживання, основні види висловлень, загальні та мовні ознаки основних стилів мовлення;
- розуміє основну функцію, сферу вживання офіційно-ділового стилю;
- розрізняє стилі мовлення, визначає сферу використання;
- помічає й виправляє стилістичні огріхи у висловленнях і текстах.
Учень/учениця:
- визначає головне;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.