Прислів’я та приказки грають важливу роль у культурі, і не лише в українській, а й у культурі будь-якого з народів світу, адже ці короткі, лаконічні, але образні вислови містять мудрість, яка була, є й буде цінною. Завдяки цій вправі школяр познайомиться з приказками різних народів світу, що збагатить не лише кругозір, а й уявлення про культуру тих чи інших етнічних груп. Перед дитиною міститься робоча зона з кількома приказками, які завжди мають дві половини, що, поєднуючись разом, дають той чи інший важливий урок. Половинки переплутані, і завдання, яке ставиться перед учнем, полягає в тому, щоби правильно поміняти їх місцями, аби відновити ідею кожної приказки. Хоча ці приказки і прийшли від інших народів, їхня мудрість універсальна, тож дитина без проблем розбереться, як слід перемістити половинки цих висловів. А завдяки специфічним образам та ілюстраціям, які зображують представників відповідних народів у їхніх національних костюмах, школяр зрозуміє, про яку культуру йде мова.
Учень/учениця:
- сприймає, аналізує, оцінює прочитані чи почуті відомості та добирає й використовує ті з них, які необхідні для досягнення певної комунікативної мети;
- використовує українську мову як засіб формування ціннісної позиції щодо громадянського патріотизму, любові до Батьківщини, української природи, почуття гордості за свою країну, поваги до її історії, культури й історичних пам’яток, сімейних цінностей, визнання цінності здоров’я свого й інших, оптимізм у сприйманні світу;
- усвідомлює необхідність бути готовим і здатним дотримуватися морально-етичних норм стосовно дорослих і ровесників у школі, позашкільному житті, дома, суспільно корисній діяльності.
Учень/учениця:
- уявляє словесно описані предмети та явища;
- переносить раніше засвоєні знання та вміння в нову ситуацію;
- помічає й формулює проблему в процесі навчання;
- усвідомлює структуру предмета вивчення;
- робить припущення щодо способу розв’язання певної проблеми, добирає аргументи для його доведення (у нескладних випадках);
- помічає красу в мовних явищах, явищах природи, у творах мистецтва, у вчинках людей і результатах їхньої діяльності;
- критично оцінює свої вчинки, узгоджує їх із загальнолюдськими моральними нормами;
- виявляє готовність і здатність творити добро словом і ділом.
Учень/учениця:
- знає та використовує точні загальнонаукові та мовноспецифічні слова та фрази;
- вміє використовувати словник при поясненні слова або фрази, важливої для розуміння або вираження думки.