Відмінок — граматична категорія іменникових частин мови. У граматиці української мови відмінків сім: називний, родовий, давальний, знахідний, орудний, місцевий та кличний. У процесі виконання цього завдання дитина буде вдосконалювати вміння ставити іменники в орудний відмінок, який відповідає на питання «ким?», «чим?» та позначає засіб, інструмент, яким виконують дію.
На екрані перед учнем міститься робоча зона з початковою формою іменика. Дитина має згадати питання, на яке відповідає орудний відмінок і вписати слово-результат у порожню ділянку, розташовану поруч. Яскрава ілюстрація робочої зони є не просто тлом: вона відображає й краще пояснює слово, з яким працює дитина. Коли учень записує іменник в орудному відмінку правильно, то проходить на інший етап уроку, де потрібно виконати подібну роботу, але з іншим словом.
Виконуючи завдання цього уроку, дитина не лише структуруватиме відмінкові форми іменників у власному розумінні, а й буде удосконалювати знання про подовження приголосних. А це допоможе їй ефективно користуватися правильною формою іменників у майбутньому в навчанні та спілкуванні.
Учень/учениця:
- знає морфологічні ознаки іменника;
- розуміє особливості відмінювання іменників кожної відміни, іменників, що мають форму лише множини;
- знає написання й відмінювання чоловічих і жіночих прізвищ, імен по батькові, не- з іменниками, написання іменників-власних назв, правопис суфіксів іменників;
- знаходить іменники в реченні;
- визначає належність іменника до певного роду, відмінкову форму та число іменників;
- класифікує іменники за родами, відмінами, групами;
- доречно використовує іменники всіх числових та відмінкових форм;
- виявляє закономірності у правописі відмінкових закінчень іменників певної відміни та іменників, що мають лише форму множини;
- визначає в іменниках вивчені орфограми;
- помічає й виправляє граматичні та орфографічні помилки, обґрунтовує написання вивченими правилами;
- користується орфографічним словником.
Учень/учениця:
- визначає головне;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.