Опис завдання
Під час виконання цього уроку учень буде вдосконалювати свої навички визначати відміни конкретних іменників, тренуватиме увагу та посидючість.
Відміна — це клас іменників, що мають спільну систему відмінкових закінчень. В українській мові існує чотири відміни. До І відміни належать іменники жіночого, чоловічого і спільного роду, що в мають закінчення -а(-я): хмара, Марія, сирота. До ІІ відміни відносяться іменники чоловічого роду з нульовим закінченням і з закінченням -о та іменники середнього роду з закінченнями -о, -є, -я,-е (плече, пекло, рік, Степан дядько). До ІІІ відміни належать іменники жіночого роду з нульовим закінченням (паморозь, любов), а також іменник «мати». До ІV відміни відносяться іменники середнього роду, що мають закінчення -а(-я) і при відмінюванні утворюють суфікси -ат-, -ят-, -ен-: (ведмежа — ведмежати).
На екрані учень бачить чотири аркуші. Під ними розташовані слова. Дитина має розподілити ці іменники відповідно до їхніх відмін: по одному слову на кожний аркуш.
Пройшовши всі етапи цього уроку, дитина навчиться на конкретних прикладах визначати відміну іменника, також розвиватиме логічне мислення та збагатить словниковий запас.
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- знає морфологічні ознаки іменника;
- розуміє особливості відмінювання іменників кожної відміни, іменників, що мають форму лише множини;
- знає написання й відмінювання чоловічих і жіночих прізвищ, імен по батькові, не- з іменниками, написання іменників-власних назв, правопис суфіксів іменників;
- знаходить іменники в реченні;
- визначає належність іменника до певного роду, відмінкову форму та число іменників;
- класифікує іменники за родами, відмінами, групами;
- доречно використовує іменники всіх числових та відмінкових форм;
- виявляє закономірності у правописі відмінкових закінчень іменників певної відміни та іменників, що мають лише форму множини;
- визначає в іменниках вивчені орфограми;
- помічає й виправляє граматичні та орфографічні помилки, обґрунтовує написання вивченими правилами;
- користується орфографічним словником.
Учень/учениця:
- визначає головне;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.
