Під час виконання цього уроку учень буде вдосконалювати свої навички розрізняти змінювані та незмінювані іменники.
В українській мові є ряд іменників, які не мають відмінкових закінчень і в усіх відмінках виступають у тій самій формі. Такі слова називають незмінюваними, всі інші відносять до змінюваних. Не змінюються насамперед іншомовні слова з кінцевим голосним (кіно, шасі).
На екрані учень бачить два блокноти. Під ними розташовані чотири слова. Дитина має розподілити їх згідно з написами на блокнотах. Ліворуч треба перенести змінювані іменники, а праворуч — незмінювані.
Пройшовши всі етапи цього уроку, дитина навчиться на конкретних прикладах відрізняти змінювані та незмінювані іменники, аналізувати мовні явища і збагатить свій словниковий запас.
Учень/учениця:
- знає морфологічні ознаки іменника;
- розуміє особливості відмінювання іменників кожної відміни, іменників, що мають форму лише множини;
- знає написання й відмінювання чоловічих і жіночих прізвищ, імен по батькові, не- з іменниками, написання іменників-власних назв, правопис суфіксів іменників;
- знаходить іменники в реченні;
- визначає належність іменника до певного роду, відмінкову форму та число іменників;
- класифікує іменники за родами, відмінами, групами;
- доречно використовує іменники всіх числових та відмінкових форм;
- виявляє закономірності у правописі відмінкових закінчень іменників певної відміни та іменників, що мають лише форму множини;
- визначає в іменниках вивчені орфограми;
- помічає й виправляє граматичні та орфографічні помилки, обґрунтовує написання вивченими правилами;
- користується орфографічним словником.
Учень/учениця:
- визначає головне;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.