Речення в тексті групуються в абзаци — структурні частини, що мають певну ідейну та смислову спільність. Порядок абзаців не є випадковим, адже він відображає розвиток думки, яку автор вклав у текст. У процесі виконання цього завдання дитина тренуватиметься розташовувати абзаци тексту в правильному порядку відповідно до структури тексту. Дитина на кожному етапі бачить новий набір абзаців. Поки вони розташовані хаотично, зв’язок між ними ледь відчувається, тож повноцінним текстом їх назвати не можна. Школяр читає кожен абзац, розуміє головну його думку та переносить їх у правильному порядку — від зачину, де називається тема тексту, до розвитку в основній частині й кінцівки, що мусить мати в собі висновок із цієї теми. Після цього дитина проходить на новий етап до інших абзаців, і різноманіття текстів дасть дитині і практику для роботи з текстами в різних стилях, і посилить цікавість учня до цієї теми.
Учень/учениця:
- розуміє, як пов’язані мова і мовлення;
- має уявлення та пояснює зміст понять мовлення, види мовленнєвої діяльності, ситуація спілкування, адресат мовлення, мета спілкування;
- знає типи мовлення, наводить приклади відповідних висловлень;
- пояснює відмінність між мовленням усним і писемним, монологічним і діалогічним;
- знає доцільні етикетні формули відповідно до різних ситуацій спілкування, віку та статусу співрозмовника;
- застосовує всі види мовленнєвої діяльності;
- аналізує й осмислює ситуацію спілкування, визначає її складники;
- виявляє здатність логічно обґрунтовувати висловлювані думки й оцінки;
- усвідомлює важливість додержання правил спілкування: ввічливості, привітності, доброзичливості, уваги до співрозмовника, стриманості, тактовності.
Учень/учениця:
- аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
- порівнює, узагальнює їх;
- виділяє головне з-поміж другорядного;
- здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
- систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
- моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.
Учень/учениця:
- уявляє словесно описані предмети та явища;
- переносить раніше засвоєні знання та вміння в нову ситуацію;
- помічає й формулює проблему в процесі навчання;
- усвідомлює структуру предмета вивчення;
- робить припущення щодо способу розв’язання певної проблеми, добирає аргументи для його доведення (у нескладних випадках);
- помічає красу в мовних явищах, явищах природи, у творах мистецтва, у вчинках людей і результатах їхньої діяльності;
- критично оцінює свої вчинки, узгоджує їх із загальнолюдськими моральними нормами;
- виявляє готовність і здатність творити добро словом і ділом.
Учень/учениця:
- використовує знання нюансів у значенні слів під час письма, розмови, читання чи слухання;
- правильно підбирає слова для доповнення речення/тексту;
- вміє змінювати структуру речення згідно із мовленнєвою ситуацією;
- дотримується в тексті єдиного стилю і типу.