Опис завдання
У цій вправі школяр побачить перед собою дві пустих таблички, між якими посередині знаходяться деякі іменники. На кожному етапі завдання ці іменники змінюються, що забезпечує кращий рівень володіння темою. Отже, перед шестикласником стоїть цікавий челендж: у ліву пусту табличку поставити іменники, які можуть перетворюватися і на форму однини, і на форму множини. Праворуч слід перенести слова, які вживаються виключно в однині. Такими можуть бути, наприклад, «молоко», «борошно» тощо. Коли дитина розподілить слова на дві таблички, можна буде натиснути кнопку «Готово»
Для того, щоб простіше орієнтуватися, які слова можна поставити в множину, а які — ні, шестикласник має пам’ятати, що виключно в однині вживаються: власні назви (Одеса, Чумацький Шлях), іменники, що означають збірні поняття, сукупність однорідних осіб або предметів, що сприймаються як одне ціле (селянство, молодь), більшість іменників, що означають матеріал, речовину, хімічні елементи тощо (золото, молоко), абстрактні назви, що означають якості, властивості, дії (сміливість, бадьорість).
Пов'язані стандарти
Учень/учениця:
- знає морфологічні ознаки іменника;
- розуміє особливості відмінювання іменників кожної відміни, іменників, що мають форму лише множини;
- знає написання й відмінювання чоловічих і жіночих прізвищ, імен по батькові, не- з іменниками, написання іменників-власних назв, правопис суфіксів іменників;
- знаходить іменники в реченні;
- визначає належність іменника до певного роду, відмінкову форму та число іменників;
- класифікує іменники за родами, відмінами, групами;
- доречно використовує іменники всіх числових та відмінкових форм;
- виявляє закономірності у правописі відмінкових закінчень іменників певної відміни та іменників, що мають лише форму множини;
- визначає в іменниках вивчені орфограми;
- помічає й виправляє граматичні та орфографічні помилки, обґрунтовує написання вивченими правилами;
- користується орфографічним словником.
Учень/учениця:
- визначає головне;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.
Учень/учениця:
- аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
- порівнює, узагальнює їх;
- виділяє головне з-поміж другорядного;
- здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
- систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
- моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.
Учень/учениця:
- вміє інтерпретувати фігури мовлення (наприклад, персоніфікації) у контексті;
- використовує взаємозв'язок між окремими словами, щоб краще зрозуміти лексичне значення кожного слова;
- розрізняє нюанси у значеннях слів та вміє їх доречно використовувати відповідно до стилю мовлення.
