Найкраще ми вчимося на своїх помилках. Але, якщо є можливість вчитися на чужих — це ідеальний варіант. Вправи на виправлення помилок дозволяють дитині використати усі набуті знання та відчути, наскільки добре вона знається на певній темі. В уроці «Сортуємо іменники за родами» перед учнем ставиться завдання знайти помилки у використанні родів іменників. У вправі дитина побачить перед собой три стовпчики із родами іменників (середній, жіночий та чоловічий). Кожен стовпчик містить по три іменники, однак, деякі з них можуть знаходитись не на своїх місцях. Наприклад, слово «товар» може знаходитися у категорії «середній рід», що, звісно, не є правильним. Учень має переглянути усі три стовпчики, проаналізувати, наскільки правильно розставлені іменники, та змінити ті, які стоять не на своїх місцях. Після того, як дитина вважатиме, що усі іменники стоять у своїх віконцях, можна натиснути кнопку «готово» та перевірити, наскільки правильно виконане завдання.
Усі уроки з теми «Рід іменника» покликані навчити учня легко орієнтуватися у категоріях родів, а також показати, які типові помилки можуть виникати при роботі з родами. Цікаво, що найлегше дитині буде працювати з іменником «альпака». Адже він може належати до трьох родів: у значенні тварина — до чоловічого та жіночого роду, шерсть із цієї тварини — до середнього роду.
Учень/учениця:
- знає морфологічні ознаки іменника;
- розуміє особливості відмінювання іменників кожної відміни, іменників, що мають форму лише множини;
- знає написання й відмінювання чоловічих і жіночих прізвищ, імен по батькові, не- з іменниками, написання іменників-власних назв, правопис суфіксів іменників;
- знаходить іменники в реченні;
- визначає належність іменника до певного роду, відмінкову форму та число іменників;
- класифікує іменники за родами, відмінами, групами;
- доречно використовує іменники всіх числових та відмінкових форм;
- виявляє закономірності у правописі відмінкових закінчень іменників певної відміни та іменників, що мають лише форму множини;
- визначає в іменниках вивчені орфограми;
- помічає й виправляє граматичні та орфографічні помилки, обґрунтовує написання вивченими правилами;
- користується орфографічним словником.
Учень/учениця:
- визначає головне;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.
Учень/учениця:
- аналізує мовні й позамовні поняття, явища, закономірності;
- порівнює, узагальнює їх;
- виділяє головне з-поміж другорядного;
- здобуває інформацію з різноманітних джерел (довідкової, художньої літератури, ресурсів Інтернету тощо), здійснює бібліографічний пошук, працює з текстами вивчених типів, стилів і жанрів мовлення;
- систематизує, зіставляє, інтерпретує готову інформацію;
- моделює мовні й позамовні поняття, явища, закономірності.
Учень/учениця:
- вміє інтерпретувати фігури мовлення (наприклад, персоніфікації) у контексті;
- використовує взаємозв'язок між окремими словами, щоб краще зрозуміти лексичне значення кожного слова;
- розрізняє нюанси у значеннях слів та вміє їх доречно використовувати відповідно до стилю мовлення.