Цей урок тренуватиме вміння учня правильно відмінювати іменники І відміни. Вони мають такі особливості відмінювання: у деяких іменниках в основу вставляються голосні [о], [е] (пісні — пісень), можливі чергування [о], [е] з [і] (дорога — доріг, береза — беріз). У давальному і місцевому відмінках перед закінченням -і приголосні [г], [к], [х] чергуються із [з], [ц], [с] (книга — книзі, рука — руці, стріха — стрісі). В орудному відмінку однини іменники твердої групи мають закінчення -ою, а м’якої і мішаної -ею (-єю) (людина — людиною, праця — працею, олія — олією). Кличний відмінок однини виражається за допомоги закінчення -о для іменників твердої групи, закінчення -е (-є) для іменників м’якої і мішаної груп (Ганно, думе, Надіє).
На екрані дитина бачить ілюстрацію, на якій персонаж хоче вимовити слово. Над картинкою є завдання, де вказано, яке саме слово і у який відмінок потрібно поставити. Учень має утворити потрібну форму іменника і вписати її в спеціальний рядок над персонажем.
Виконуючи це завдання, дитина навчиться правильно змінювати слова під час відмінювання, що сприятиме розвитку культури мовлення.
Учень/учениця:
- знає морфологічні ознаки іменника;
- розуміє особливості відмінювання іменників кожної відміни, іменників, що мають форму лише множини;
- знає написання й відмінювання чоловічих і жіночих прізвищ, імен по батькові, не- з іменниками, написання іменників-власних назв, правопис суфіксів іменників;
- знаходить іменники в реченні;
- визначає належність іменника до певного роду, відмінкову форму та число іменників;
- класифікує іменники за родами, відмінами, групами;
- доречно використовує іменники всіх числових та відмінкових форм;
- виявляє закономірності у правописі відмінкових закінчень іменників певної відміни та іменників, що мають лише форму множини;
- визначає в іменниках вивчені орфограми;
- помічає й виправляє граматичні та орфографічні помилки, обґрунтовує написання вивченими правилами;
- користується орфографічним словником.
Учень/учениця:
- визначає головне;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.