Цей урок тренуватиме вміння учня правильно відмінювати іменники другої відміни в одинині та множині.
Іменники II відміни чоловічого роду в родовому відмінку однини можуть мати закінчення -а(-я) або -у(-ю). Вживання того чи іншого закінчення залежить від значення іменника. За цією категорією вони поділяються на назви чітко та назви нечітко окреслених предметів і понять. Слова першої групи зазвичай мають закінчення -а(-я) (клен — клена, син — сина). Всі інші іменники чоловічого роду ІІ відміни мають закінчення -у(-ю) (горох — гороху, грім — грому). В орудному відмінку однини іменники ІІ відміни твердої групи мають закінчення -ом (садом, лугом), м’якої і мішаної груп — закінчення -ем (сонцем, плащем). У кличному відмінку однини іменників другої відміни зазвичай вживається закінчення -у(-ю) (тату, учителю) або -е (брате).
На екрані дитина бачить фон, на якому у стовпчик розташовані відмінки, а далі знаходиться слово в однині і множині, яке змінено за відмінками. Учень має допомогти персонажам заповнити порожні рядки: вписати і форми іменника, яких не вистачає.
Під час виконання цього завдання учень вдосконалить вміння правильно відмінювати іменники ІІ відміни, бо це є одним з чинників, який формує грамотність і досконале знання української мови.
Учень/учениця:
- знає морфологічні ознаки іменника;
- розуміє особливості відмінювання іменників кожної відміни, іменників, що мають форму лише множини;
- знає написання й відмінювання чоловічих і жіночих прізвищ, імен по батькові, не- з іменниками, написання іменників-власних назв, правопис суфіксів іменників;
- знаходить іменники в реченні;
- визначає належність іменника до певного роду, відмінкову форму та число іменників;
- класифікує іменники за родами, відмінами, групами;
- доречно використовує іменники всіх числових та відмінкових форм;
- виявляє закономірності у правописі відмінкових закінчень іменників певної відміни та іменників, що мають лише форму множини;
- визначає в іменниках вивчені орфограми;
- помічає й виправляє граматичні та орфографічні помилки, обґрунтовує написання вивченими правилами;
- користується орфографічним словником.
Учень/учениця:
- визначає головне;
- класифікує і групує вивчений матеріал;
- знаходить і пояснює причиново-наслідкові зв’язки;
- користується прийомами осмисленого запам’ятовування (план, опорні слова);
- виконує творчі завдання; застосовує мисленнєві операції, мовні знання і мовленнєві вміння в життєвих ситуаціях для розв’язання важливих проблем.